Сприйняття й вплив кольору на емоції людини

Сприйняття кольорів, вплив кольорів на людину формується психічними особливостями останнього, специфічними законами вищої нервової діяльності. Ці закони визначають явища гармонії кольору, впливу кольору на емоції людини, сталості кольору, контрасту.

Константність сприйняття кольору - здатність людини зберігати постійним сприйняття кольорів знайомих предметів при модифікації джерела освітлення. В умовах природного освітлення при зміні освітленості не відбувається зміни сприйняття кольору.

Контрастність - зміна відчуття при накладенні одного збудження сітківки ока на інше при зміні спостереження через пасивність зорового процесу (послідовний контраст) або індукція порушення від сусідньої ділянки сітківки (синхронний контраст). Обидва види контрасту можуть з'явитися від впливу різноманітних кольоровостей рівних світлостей (контраст по тону) або рівної кольоровості всіляких світлостей.

Послідовний контраст з'являється при переведенні погляду на ахроматичний із хроматичного кольору або ж з одного хроматичного кольору на інший. При перемиканні погляду із хроматичного кольору на ахроматичний білий виникає колір послідовного типу, близький додатковому кольору, однак нетотожний йому.

Одночасний контраст з'являється в суміжній області дотичних кольорів і зображає собою модифікацію кольорів у цій області. І можливо показаний (як і послідовний контраст) як по тону, так і по світлості. Як правило, обидва типи контрасту проявляються одночасно й установлюють ступінь колірного контрасту.

Одночасний контраст по тону з'являється на лінії рівносвітлих ахроматичного й хроматичного тонів або якщо на хроматичному фоні розмістити білий малюнок. У першому випадку на границі кольорів відчувається обвідка, а в другому випадку сам візерунок сприймається в кольорі, контрастному кольору фону, родинному до додаткового кольору фону.

Одночасний контраст по світлості виникає на межі різносвітлих:

• ахроматичного й хроматичного;
• ахроматичних кольорів (чорний і сірий, сірий і білий);
• пари хроматичних квітів.

Якщо на хроматичному фоні розмістити малюнок з контрастним фону кольором, то колір малюнка як би підсумується з контрастним фону кольором і сприймається подібно як новий колір:

• фіолетовий уявляється більш насиченим поблизу з жовтим і т.д.
• мутний червоний відчувається точно як більш насичений поблизу із зеленим;
• жовтий сприймається як більш насичений поблизу із синім;

Якщо ж колір сильно насичений, його можна пом'якшити добором колірної гами:

• ненасичений фіолетовий тон зменшить відчуття великої насиченості іншого фіолетового кольору.
• синій поблизу із червоним стане блакитнуватим;

Ці дані можна доповнити емпіричними рекомендаціями:

• комбінація контрастних кольорів дозволяє підвищити відчуття яскравості малюнка;
• колір на фоні контрастного кольору сприймається як більш насичений;
• колірний контраст відчувається тим сильніше, чим більше тони відрізняються по світлості й насиченості.
• при комбінації неконтрастних кольорів зменшується відчуття їх насиченості тим більше, чим ближче друг до друга ці кольори розміщені в колірнім колі;

На сприйняття кольору впливає рівень натуральної освітленості, але незмінність сприйняття зберігається. Так, при яскравім сонці здатність розпізнавати кольори, особливо теплі тони (жовтогарячі, червоні), притупляється.

У денний час гранично сприймаються червоні тони, у сутінках же чутливість зводиться в область синьо-блакитних променів. Присмерком спочатку «сіріє» і «загасає» червоний колір, далі жовтий, трохи пізніше зелений. Синій колір не темніє й не сіріє, а, навпаки, висвітлюється, сприймається як близький до білого.

На темнім фоні сині тони відступають, тобто видаються більш віддаленими від глядача, що перебуває на стороні джерела світла (сині промені в спектрі, спроектованому на горизонтальну площину, ідуть у далечінь). Але на білім фоні синій тон відчувається як ближче розміщений до глядача.

Жовтий колір має властивість як би піднімати поверхню, робити її більш великою. Жовтий, точно як і білий, поширюється на розташовані поруч кольори, зменшуючи їх. Темно-сині й фіолетові тони -, що візуально зменшують і прямуючі до низу кольори.

Абсолютно всі світлі тони - легкі, усі темні - важкі; блакитний, рівно як і жовтий, - колір «ширяючий». Колірна схема створюється з урахуванням таких властивостей кольору, як «легкість» і «вага». Коли в основі композиції розташовуються темні тони, виникає відчуття стабільності, а коли світлі - мінливості.

Сприйняття кольору залежить від того, як далеко композиція віддалена від глядача. З дистанції 500-1000 м сприймається лише колірний тон, з дистанції 50-300 м - колірна структура, з відстані 10-50 м - фактура колірної поверхні.

У цьому контексті під колірним тоном мається на увазі колір, що утворюється від злиття деяких кольорів на значнім віддаленні від предмета; колірна структура - коли візуально чітко диференціюються тільки окремі кольори; а фактура - коли чітко пізнаваний не тільки колір, але й характер поверхні, її будова.