На північному заході штату Джорджія в США лежить прадавнє індійське місто Ітоуа. Над територією колись великого поселення піднімаються залишки трьох земляних пірамід, кожна з яких мала майданчик для храму, тобто щодо цього виконувала ту ж функцію, що й піраміди майя. Подібно майя, жителі Ітоуа використовували піраміди і як храмові постаменти, і як похоронні кургани (маунди). Найбільший з курганів, що має в плані, як у піраміди, прямокутну підставку, досягає висоти шестиповерхового будинку й містить мільйон кошиків землі. Під час розкопок були виявлені десятки поховань, деякі з багатими похоронними атрибутами, у тому числі мармуровими статуями, перлами й мистецьки вирізаними на камені орнаментами.
Піраміди Ітоуа — далеко не єдині у своєму роді на території Північної Америки. Подібні кургани можна зустріти в цілому ряді місць у різних районах Джорджії й Південної Кароліни, що входять до складу однієї історико-культурної зони, відомої як район Південної апалаче-місісіпської культури.
Розквіт культури довівся приблизно на XII-XIII ст. н.е. Інтерпретація символізму пірамідальних курганів можлива на основі знань про вірування людей, що населяли ці землі: кургани — це «острівці землі», метафора священних ландшафтів - гір, печер, пагорбів і інших значимих світових символів.
Індіанці племені вірили, що кургани забезпечували їм захист і заступництво вищих сил, а храми на їхніх вершинах служили місцем проведення ритуалів очищення. У народу, що жив по берегах Міссісіпі, чоктау існувала легенда про великий курган-постамент за назвою «Наних-Ваий», що значить поклінний пагорб», який шанувався як Велика Прамати племені. Ці люди вірили, що в центрі кургану Великий Дух створив першого чоктау (Дж. Стюарт, «Ітоуа»).
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.