Група фахівців на чолі з Денні Рейнбергом з Нью-Йоркського університету (США) вибрала їх за найскладнішу соціальну поведінку й можливість спостерігати в лабораторних умовах. Остання обставина дозволила дослідникам не просто секвенірувати ДНК, але й глянути на епігенетику.
Кожна мураха починає життя з однаковим набором генів, тому для його спеціалізації необхідні епігенетичні механізми, вивчення яких, до речі, допоможе багато чого зрозуміти в роботі нашого власного мозку.
Приблизно 20% генома двох видів унікальні, 33% збігаються з людським. По кількості генів ми майже рівні: 23 тис. — у людини, 18 564 — у стрибуна, 17 064 — у червиці.
Harpegnathos saltator живе в невеликих колоніях. Після загибелі королеви спустілий трон займають робочі мурахи, що перемогли в жорстокій битві. Нові королеви (гамергати) живуть набагато довше своїх товаришів, що залишилися на колишній сходинці соціальних сходів. Учені виявили в гамергатах підвищену експресію білків, пов'язаних з довгожительством, у тому числі тіломерази. Крім того, нові королеви мають безліч невеликих РНК.
В Camponotus floridanus кастова система складніше. Тільки королева може відкладати запліднені яйця, і якщо вона вмирає, разом з нею гине вся колонія. Нерепродуктивні мурахи розбиті на два робітничі класи — вищий і нижчий. Перші захищають колонію, другі добувають їжу. І ті й інші починають життя з аналогічним набором генів, однак у клітинах мозку мурах різних класів учені виявили величезні відмінності в експресії генів, які, властиво, і визначають їхню поведінку.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.