Культура рухає еволюцію

Культурні традиції можуть відповідати за своєрідну селекцію серед різних груп населення, із часом зберігаючи або відкидаючи ті або інші гени, що, у свою чергу, дозволяє говорити про безпосередній вплив культури на еволюцію (вплив у протилежному напрямку, тобто еволюції на культуру, доказів не потребує). Це зуміли показати американські генетики, які проводили порівняльні дослідження серед суспільств, орієнтованих на індивідуалістичні й колективістські цінності (відповідна стаття публікується в британському журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences).

Міждисциплінарне дослідження, що об'єднало методи природніх і соціальних наук, мало справу із двома наборами даних відразу по 29 країнах (дані були отримані на основі генетичного аналізу). Вдалося встановити, що більшість людей у тих країнах, у яких (як вважається) переважає колективістська ментальність, несуть у собі певну генетичну мутацію, що стосується транспорту серотоніна - нейрохімічного компонента, відповідального, зокрема, за зміни в настрої.

Так, у Китаї й інших східно-азіатських країнах до 80% населення несуть у собі так звану "коротку" аллель (варіацію в ДНК), ділянки, що позначається як 5-HTTLPR (попередні дослідження вже показали, що подібна S-Аллель точно пов'язана з рядом негативних емоцій, включаючи стан нав'язливого занепокоєння й депресії). Напроти, у європейських країнах, у яких традиційно панує дух індивідуалізму й високо цінується воля самовираження (і групові інтереси відходять на другий план), домінує довга або L-Аллель. І тільки 40% людей несуть у собі варіант S.

Учені підкреслюють, що різні культура й гени, імовірно, між собою якось взаємозалежні, що виявляє якийсь вплив на процеси природного добору. Зокрема, ці процеси можуть "допомагати" індивідуумам, що живуть у тих суспільствах, де відчувається недолік взаємовиручки, зберігати цілковите самовладання й конкурентоспроможність.

У свою чергу ті культури, у яких особливо сильні колективістські початки, можуть більш успішно захищати своїх членів від генетичної схильності до депресії, яка сполучена з наявністю S-Аллелі.

"Така підтримка, імовірно, створює свого роду "захисну зону" для вразливих індивідуумів, оберігаючи їх від різного роду ризиків або факторів, які можуть спрацьовувати в якості тригерів до депресивних епізодів, - пояснює провідний автор статті Джоан Чао (Joan Chiao), професор Північно-західного університету (Northwestern University) у Чикаго. - Той факт, що європейські й американські громадяни, незважаючи на наявність L-Аллелі, частіше відчувають занепокоєння й перепади настроїв, може виникати від проживання в рамках досить індивідуалістичних культур".