Веселка

Оптичне чудо, однаково улюблене й дітьми, і дорослими, таїть ще більше загадок, чим видасться на перший погляд.

Уважається, що перше наукове пояснення феномену веселки намагався дати ще Аристотель, але найважливіші експерименти, що пролили світло на природу цього дивного явища, належать Рене Декарту.

В XVII столітті французький учений зумів змоделювати й докладно вивчити переломлення світлових променів усередині водяної краплі. У якості моделі він дотепно використовував наповнену водою скляну куля. Дослідження Декарта продовжив геніальний Ісаак Ньютон, що замінив кулю скляною призмою, що так само дозволило розкласти невидимий промінь білого світла в спектр.

Ньютону належить і умовний розподіл веселки на 7 коьорів: учений шукав відповідність між кольорами спектра й тонами музичної гами.

Будь-яка дитина знає нехитру фразу, що дозволяє не переплутати кількість і послідовність райдужних смуг: "Каждый Охотник Желает Знать Где Сидит Фазан":

• Червоний
• Жовтогарячий
• Жовтий
• Зелений
• Блакитний
• Синій
• Фіолетовий

Тепер молодь змінила знайому фразу відповідно до сучасних реалій: Кожний Оформлювач Бажає Знати, Де Скачати Фотошоп.

Якщо про механізм переломлення променя світла усередині краплі води відомо багатьом, то питання про форму веселки часто викликає утруднення. Насправді, веселка має форму кола, що підтверджують спостереження з літака або високої гори. Центр райдужної окружності лежить на одній прямій з очами спостерігача й Сонцем. Тому з поверхні Землі видна тільки частина дуги, але чим вище піднімається спостерігач, тим більше повна картина з'являється перед його очима.

Кожний промінь світла, проходячи через краплю водяної суспензії переломлюється 42 рази, розкладаючи на хвилі різної довжини. Сама довга світлова хвиля сприймається нами як промінь червоного кольору, сама коротка – фіолетового. Тому кольори спектра завжди розташовані в однаковій послідовності. А результатом 42-кратного переломлення і є кругла форма веселки.

У безхмарну ніч виникає більш рідке явище: місячна веселка, колір якої видасться нам майже білим, що пов'язано з особливостями нашого зору.