Історія й вірування Прадавнього Єгипту

Давньоєгипетська історія підрозділяється на 5 періодів, протягом яких правили 30 династій фараонів: Раннє, а також Прадавнє, і Середнє, Нове й нарешті, Пізнє. Правителі вважалися матеріалізацією самого вищого бога Хора у світі. 1-им фараоном був Мене, що об'єднав, Верхній і Нижній Єгипет.

У часи античної держави культ фараонів, що носили титул "Син Сонця", досягло апогею. Прикметою їх величі стало будівництво колосальних пірамід - усипальниць для фараонів. Піраміди Прадавнього Єгипту із вкладеними усередину зброєю, предметами побуту, коштовностями ну й, саме собою, самою мумією померлого були відмітною рисою для заспокоєння вищих класів єгипетського суспільства. Але ніколи вони не дотягувалися до таких розмірів, як знамениті усипальниці Хеопса, або Хефрена а також Мікерина. Витрати на їхнє зведення виявилися непосильними для держави, і гробниці наступних фараонів були вже набагато скромніші, але прикрашалися зсередини а також містили незліченні багатства, які піддавались розкраданню ще в прадавній час.

За час будівництва подібних гробниць починається час розрухи, ослаблення впливу правителів, поділу Єгипту на ворогуючі напівсамостійні номи. У період Середнього царства територія країни знову об'єдналася, але її турбували повстання невільників і невдоволення міської бідноти. Минуле й релігія Прадавнього Єгипту прекрасно вивчені по численних папірусах і написам на каменях, що дійшли до нашого часу. Єгиптяни користувалися ієрогліфічним письмом, що змінювалося від зображення предмета до умовного значка. Ієрогліфи розшифрували на початку XIX століття зусиллями француза Франсуа Шампольоном.

Ослаблений хвилюваннями Прадавній Єгипет завоювали напівдикі племена з Азії - називані гіксоси. Принісши збитки цивілізації, вони в той же час познайомили єгиптян із власною військовою технікою: бронзовою зброєю й колісницями з кіньми. Фараони 18 династії зуміли вигнати гіксосів а також побудувати величенну країну, яка охоплювала, крім самого Єгипту, увесь нинішній Близький Схід, деяку частину Лівії, Намібію. Благополучні військові походи привели до небаченого збагачення багатіїв і жрецтва. Останні сталі такі могутні, що почали загрожувати владі фараонів. У результаті фараон по імені Аменхотеп ІV виступив проти жерців і здійснив релігійно-політичну реформу.

Звичний пантеон єгипетських богів, що зображувалися в подобі людей з головами священних тварин (крокодила або кішки) Аменхотеп ІV перемінив культом одного бога - Атона, який персоніфікував Сонце й зображувався у вигляді кола, а самого себе він іменував Ехнатоном. Функція жрецтва звелася на ні, правителя підтримали середні громадяни, які були незадоволені зборами в скарбницю храмів. Цей захід (реформа) привела до дивного підйому в мистецтві. Замість плоских безжиттєвих рельєфів виникли гарні ілюстрації з витонченими формами. До цього періоду належить відоме погруддя Ніфертіті, яка була дружиною Ехнатона. Художники ухвалюються зображувати побутові сцени, передаючи внутрішню гармонію властиву людині.

Все-таки споконвічно реформа виявилася приреченою на недовге існування: сільське населення заперечувало зміни й виступало за жрецтво.