Офіційна назва Великобританії — Об'єднане Королівство Великобританії й Північної Ірландії. У південній частині острова Великобританія розташовується Англія, на захід від неї перебуває Уельс, а північ займає Шотландія. Незважаючи на своє зобов'язуючу до масштабності назву, Великобританія не вражає розмірами: довжина острова становить менш 1000 кілометрів, а ширина — не більш 480 кілометрів. Цікава подробиця - жодна точка на острові не розташована далі 120 кілометрів від омиваючих його морів.
Що ж притягує туристів з року в рік в Англію? Тут усе побудоване інакше, ніж в інших європейських країнах – система освіти, державний устрій, територіальний розподіл і багато чого іншого. При цьому Великобританія в цей час – одна з найрозвиненіших країн. Британія славиться своєю історією, специфічною кухнею, традиціями й культурою. Чого тільки вартий знаменитий Стоунхендж - гігантське кам'яне кільце! Це кільце утворене величезними стовпами з обробленого піщанику, кожна сусідня пара яких перекрита зверху масивною кам'яною плитою. Зараз багато задаються питаннями – як прадавні люди змогли побудувати Стоунхендж? Для яких цілей він служив? Якою мовою говорили люди, які будували його? Ми можемо тільки припускати й будувати теорії, однозначної відповіді на ці питання немає дотепер. Може бути, частково тому дотепер не вщухає інтерес письменників, археологів і істориків до цього загадкового пам'ятника.
Англійська мова, визнана міжнародною мовою, також має багату історію, навколо якої не вщухають суперечки в лінгвістичнім співтоваристві. Разом з тим основні віхи його розвитку вдалося відновити, так що ми можемо собі дозволити довідатися всі подробиці й нюанси його становлення. Так, основу сучасної англійської мови становить англосаксонський, на якім говорили варварські німецькі племена, що заселили територію південно-східної Британії. У процесі спілкування з місцевим кельтським населенням англосакси збагатили свій словниковий запас за рахунок кельтських запозичень. Від кельтів вони довідалися й багато латинських слів, що прижилися в Британії, а в процесі християнізації країни римськими місіонерами зміст латинських запозичень у давньоанглійській мові помітно зріс. Нові хвилі завойовників збагачували англійську новою лексикою. Наприклад, датчани ввели в нього багато простеньких слів — oak (дуб), land (земля), horn (ріг) і ін.
Взагалі багато сучасних реалій Англії, крім англійської мови, беруть свій початок у попередніх століттях. Так, обладнання королівського двору, найсуворіше дотримання законів престолонаслідування на тлі вигадливої суміші національностей – усе це зложилося історично й виникло не в один момент. І зараз Англія вабить нас своєю сталістю й своєю мінливістю…
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.